«Іон»

- 1 -
ПЛАТОН ІОН

Дійові особи діалогу: Сократ, Іон.

Сократ. Здоров, Іоне! Звідкіля ти приїхав до нас? Чи не з батьківщини, з Ефеса?

Іон. Нічого подібного, Сократе, — з Епідавра, зі свята Асклепія.

Сократ. Що? Хіба епідаврійці влаштовують на честь цього бога також змагання рапсодів?

Іон. Аякже! Та й в інших видах музичного мистецтва там змагаються.

Сократ. І що ж? Чи й ми виступали на змаганнях? І з яким успіхом?

Іон. Ми дістали першу нагороду, Сократе.

Сократ. Це прекрасно! Тепер гляди, щоб ми перемогли й на Панафінеях!

Іон. Це й збудеться, якщо Бог зволить.

Сократ. Далебі, Іоне, часто я заздрив вам, рапсодам, заради вашого мистецтва. Бо ваше мистецтво вимагає, щоб ви завжди виступали ошатно вдягненими й виглядали якнайгарніше, причому вам треба постійно мати справу з багатьма чудовими поетами, особливо ж із Гомером, найкращим та найбожественнішим із поетів, і вникати в його мислення, а не тільки заучувати напам'ять його вірші. Як вам тут не заздрити? Адже не може стати добрим рапсодом той, хто не розуміє слів поета, бо рапсод повинен бути для слухачів тлумачем поетових думок. А виконати добре це завдання, не розуміючи того, що говорить поет, — неможливо. Усе це не може не викликати заздрощів!

- 1 -