«Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія»»

- 5 -
Кружіння!.. Ніби й неспростамиттєвий дотик (чудо стику!) —на луг життя і животапокласти б руку, теплу й тиху…Ми надто близько — марний знак,той запах Єви — не інакше!Ми двоє в дзеркалі, однакусе не так і все не наше.Бо вийду із дзеркальних меж —розвалиться хистка будова.Ти в чистий спомин перейдеш,слонова кість, роса медова…МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙЯк ми ходимо обоєнетрями старого дому!..Гобелени і гобоїславлять пару невідому,ніби бачатьнашу змову:кожен дотик —теплий спалах.І тоді ми знову (й знову)переходимов дзеркалах.На годиннику з гербами,як завжди, година друга,і крадеться вслід за нами,може, туга, може, фуга…Повз портретиі портшезиз нами йделуна від кроків.Ми кудись надовго щезли(двісті років?Триста років?).І, коли вже стане темно,з неопалених покоїв(я, здається, вівся чемно,я нічого не накоїв),у жаркі вогні неонніповертаємосьнавіки.Я несу тебе в долоні, і життя таке велике…СТИХІЇМадригаликПо-перше камінь. Твердь. І підмурівок.Холодна перепона. Тож метавтікає від зарюмсаних корівок,а зостається творення хвоста.Коли, розбивши камінь, з порожнечіти витвориш, мов іскру, чистий шал,Вона тобі — рожеві нігті в плечі,Се — у вогні розжарений метал.Але коли ти Майстер, то з металути витнеш золоті кружала зірі понесеш її, легку й повсталу,і се — стихія леткості: ефір.НІЧНА ЗМІНАЗакіптюжений ангел живе у друкарні,
- 5 -