«Рожеві крила»

- 1 -
Тарас Єфіменко Рожеві крила (вірші)

…я живу в телефонній буді…

скибанаша шкіра бавовною стане –ми ж розляжемось пилом на грушах.затенетило душу парканами –жовтовосковим лоном висушує.губи мокрі дощем профалуємо –голим голосом вишиєм трубки.на молочний місяць подуємо –він же виллється піною в руки…8 8 8

…тарас

візьми в універ віршика для аврашки

вона дуже просила

алла -12км-…

записка на столія сьогодні знову з ними –я сьогодні знову сам.на повіки вже озимісіла злякана оса.власні ліки – масні рими –знов на гудзику коса.осінь рипає дверима…осінь – творчості васал.і повіку наче злива –равлики чужих очей –повертаються із ниви –сонце в ріжки їм пече…я вже трішки знову з ними –я потроху знову сам –заховали в торби сни миі в кишені небеса…8 8 8

…ти лиш плафон для чужих зірок…

дівчина в банданіпонура ніч вже компостує вечірсвоїм не по-собачому шершавим язиком.а я по-черепаховому – в плечі –ховаю голови віршових гематом.вона пройшла осінньою ходою –мов сонце залишила жар в очах –а я вкриваю сум дубовою короюі вибачаю тих – кого вже повтрачав.8 8 8

… я нoochie-сoochie man

с. чіграковя сонце змірюю по пляшкам –по відзеркаленню зірок –щербатий місяць мов пророкмурахам злизує підтяжки.я тиждень злічую по снамкайдани бачачи в свободі –медузні очі повноводітак інколи потрібні нам –
- 1 -