«Ковчег Всесвіту»

- 1 -
Микола Руденко Ковчег Всесвіту

Київ

«ВЕСЕЛКА»

1995

Передмова

МИКОЛИ ЖУЛИНСЬКОГО

© Микола Руденко, 1995

© Микола Жулинський, передмова, 1995

© Олег Набока, іллюстрації, 1995.

СЛОВО ПЕРЕД СУДОМ

Київ не бачив Миколу Руденка чотирнадцять років. Боляче, гірко, але тепер він — письменник і правозахисник — майже не бачить Києва. «По поверненні додому у мене, певно, від нервового потрясіння ослаб зір, — розповідає Микола Данилович. — Я дуже погано бачу єдиним раніше більш-менш зрячим оком, не впізнаю людей. А вони — мої знайомі, друзі — й ображаються, можливо, на мене: чи не загордився?»

Не соромтесь, зупиніть на вулиці цього кремезного, енергійного чоловіка у чорному береті, з густою бородою, що її час одбілив від розкішної колись чорноти. Привітайтесь — і ви побачите, як у ту ж мить на його обличчі засяє посмішка, засвітиться щирою привітністю. Затремтять-забрижаться зморшки на чолі, лагідно забринить голос…

Спілкування з Миколою Руденком — це щасливі хвилини духовного єднання. Цього чулого чоловіка не охолодили, не відчужили од людей навіть ті жахливі одинадцять літ концтаборів у Мордовії й на Уралі, заслання до Гірського Алтаю, вимушена еміграція у США.

- 1 -