«Хазяїн»

- 3 -

Зеленський. Терентiй Гаврилович гнiв на мене має, i я боюсь, щоб мене не перевели в Чагарник на мiсто Лiхтаренка; а там менше жалування, у мене сiм'я… замовте словечко… (Виймає громi.)

Феноген. Та що ж я можу… Знаєте, який наш хазяїн, часом щоб не подумав, що ви мене пiдкупили, у нього честь - перше всього!

Зеленський. Дурно нiхто нiчого не робе: ви для мене, я для вас. (Дає грошi.) Замовте добре словечко, ви найближчий до хазяїна чоловiк.

Феноген. Та я попробую… Тiлько хто його знає, як… (Бере грошi.)

Це ви менi позичаєте… А якщо нiчого корисного не вийде - я вiддам.

Зеленський. Ваше слово все переборе. Нехай i в Чагарник переводять, та хоч би жалування не поменшили… Я крадькома сюди, а тепер в контору. (Вийшов.)

ЯВА IV

Феноген (сам, лiчить грошi). Двадцять п'ять! Якби не давали, то я б i не брав. А коли дають - бери! I сам хазяїн наш всiх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть - тягни! Так вiн робив i так робить вiд юних лiт, а тепер має мiлiони! Чом же менi не тягнуть, щоб i самому стать хазяїном. Та я й не тягну-дають. Тут i грiха немає!..

Голос Пузиря: "Феноген, давай халат".

(У дверi.) Ще не зашили, зараз принесу.

ЯВА V

Феноген, Марiя Iвановна. Соня i Кравчиха.

Феноген. Нате, та скорiще латайте, бо вже кричали, щоб подавать халат; а я пiду до них, скажу, що ви взяли позашивать дiрки. (Вийшов.)

- 3 -